Робота з підручником: прочитайте § 34, дайте письмову
відповідь на питання 1-5 на с. 151. За бажанням виконайте «Дослідження впливу
температури, світла і вологості на проростання насіння» (с. 151).
Прочитайте § 35,
дайте письмову відповідь на питання 6, 7, 8 на с. 156.
6 – А клас: прочитайте
§ 45-49. Виконайте завдання на с. 170 (питання 1-3 письмово, Практична робота №
3). Складіть письмовий опис одного з рослинних угруповань.
6 – Б клас:
прочитайте § 43-46. Виконайте завдання на с. 192-193 (заповніть таблицю).
Составьте письменное описание одного растительного сообщества.
7 – А клас:
прочитайте § 42, складіть конспект, на с. 184 виконайте лабораторне
дослідження, § 43, письмове завдання на с. 190 (перевірте здобуті знання), § 44,
письмове завдання на с. 194 (перевірте здобуті знання)
7 – Б клас:
прочитайте § 47, складіть конспект, на с. 206виконайте лабораторне дослідження, прочитайте § 48, випишіть правила,
прочитайте § 49, 50, дайте відповіді на питання 1-6, с. 214, 218.
Прочитайте §
51-52, виконайте вправи 1, 2 (с. 205-206), с. 210 – Самостійна робота з
таблицею, с. 214- заповніть таблицю.
Прочитайте §
53-55, розв’яжіть кросворд на с. 217-218.
Дорогі учні! Запрошую вас взяти участь у конкурсі "Збережемо наші первоцвіти"!
Ранньовесняні квіти біологи об’єднують однією назвою - ПЕРВОЦВІТИ. Первоцвіти – це екологічна група рослин, яка нараховує близько 500 видів.
Останніми роками кількість первоцвітів в Україні значно скоротилася. Рослини, які віщують нам прихід весни, за останні десятиліття опинилися на межі зникнення. Це відбувається внаслідок господарського освоєння місць зростання первоцвітів, намагання окремих людей перетворити їх на засіб заробітку. Рослини, які так нелегко виборювали право пестити людей свiжiстю весняного оновлення, раптом опинились в тенетах людської жорстокості. І саме з вини людей зазнають бездушного винищення.
Номінації конкурсу:
1. Плакат. Формат А2, горизонтальний, повнокольоровий, зображуються тільки ранньоквітучі квіти, що охороняються і ростуть в нашій місцевості.
2. Поезія. Власні вірші про охорону первоцвітів.
3. Малюнки "Такі чудові первоцвіти", розмір А4 - А3.
4. Соціальні відеороліки "На варті краси" (2-5 хв.) власного виробництва, формат МР4, wmv.
5. Фотографія. Дикі квіти-первоцвіти в природньому оточенні. Авторські, формат А4.
7. Первоцвіти своїми руками (настільні роботи не в кошиках, не в склянках, не в вазах, первоцвіти мають виглядати як в природньому оточенні, не зірвані).
Термін виконання робіт до 7 квітня.
Роботи підпишіть, можна залишити в школі черговій.
четверг, 19 марта 2020 г.
Дистанційне навчання 5 клас
Практичне заняття № 11
Тема: Ознайомлення з найбільш поширеними
отруйними рослинами, грибами і тваринами своєї місцевості.
Мета:
навчитися знаходити за допомогою підручника і додаткової літератури назви
отруйних рослин, тварин, грибів нашої країни.
Хід роботи:
Прочитайте параграф 36 підручника, дайте відповіді на питання:
1. Запишіть до 10 назв отруйних рослин
України.
2. Запишіть до 10 назв отруйних тварин
України.
3. Запишіть 5-7 назв отруйних грибів
нашої країни.
Зробіть
висновок: Яких запобіжних заходів потрібно дотримуватися, щоб не
постраждати від отруйних рослин, грибів, тварин?
Практичне
заняття № 12
Тема: Визначення назв найбільш
поширених в Україні рослин, грибів, тварин за допомогою додаткової літератури.
Мета: Навчитися знаходити за допомогою додаткової літератури назви
поширених в Україні рослин, тварин грибів.
Хід роботи:
1. Запишіть 10 найбільш поширених в нашій країні рослин.
2. Запишіть 10 найбільш поширених в нашій країні тварин.
3. Запишіть 5-7 найбільш поширених в нашій країні грибів.
1) Рослини.Згадаймо, що з
космосу наша планета здається блакитною. Проте, якщо ми піднімемось на висоту
пташиного польоту, то побачимо, що майже весь суходіл забарвлений у зелений
колір. Таке «покривало» утворюють зелені рослини, які розповсюджені на Землі.Рослинні
організми утворюють окреме царство — Рослини (Plantae).— Чи здогадались
ви про походження їх назви? Від якого слова походить слово «Рослина»? (Рости.)
Такої назви вони дістали не випадково, адже переважна біль-шість рослин має
необмежений ріст, тобто росте протягом усього життя.— Як іще ми
можемо відрізнити рослини від тварин? (Вони не рухаються.) Так, проте це не
зовсім правильно. Рослини здатні до руху. Згадайте, як кімнатні рослини
повертають своє листя у бік світла або соняшник обертає своє суцвіття за
напрямом Сонця. Або як мімоза згортає листя, коли ми його торкаємось. Отже, це
рухи. Дійсно, більшість рослин не здатна пересуватись, проте існують рослинні
організми, які пасивно (з течією) або активно (завдяки джгутикам) можуть
пересуватись (наприклад, водорості).Вважається, що
рослини виникли у воді. Спочатку існували тільки одноклітинні водорості, потім
вони утворили колонії, із часом з’явились багатоклітинні рослини. Через багато
часу рослини з’явились і на суходолі. У таких рослин спочатку утворились
тканини, а потім і органи.Згадаймо, які органи мають наземні рослини.Учитель вивішує
на дошку картинку покритонасінної рослини, по черзі викликає учнів, які
підписують органи рослини (пагін, корінь, стебло, лист, квітка, брунька, плід).Представники
царства Рослини є автотрофними організмами,
тобто для них характерна здатність до фотосинтезу. Під час фотосинтезу рослини
не лише створюють для себе поживні речовини, а й утворюють кисень, який
необхідний усім живим організмам. Від рослин залежить життя тварин ще й тому,
що вони є першою ланкою всіх харчових ланцюгів (ними харчуються живі
організми).Наука, яка вивчає
царство Рослини, називається ботанікою.Царство Рослини поділяють на нижчі рослини (ті, що
не мають органів) та вищі рослини (їх тіло розділене на окремі частини — органи).До нижчих рослин
належать одноклітинні, колоніальні та багатоклітинні водо-рості.Вищі рослини
поділяють на відділи (великі групи), такі як мохи, папоротеподібні,
хвощеподібні, плауноподібні, голонасінні та покритонасінні (квіткові) рослини.Квіткові, або
покритонасінні, рослини можуть виглядати як дерева, чагарники й трави.Їх тіло
складається з кореня, стебла, листя, квіток та плодів (органи, які ми
по-значали на малюнку). Завдяки кореням, стеблу та листю рослина живиться.
Корінь всмоктує з ґрунту воду з розчиненими в ній простими мінеральними
речовинами, стебло піднімає ці речовини в листя, де відбувається фотосинтез. У
листі створю-ються складні органічні речовини, які рослина споживає задля
отримання енергії, а їх надлишок відкладає про запас (наприклад, у вигляді
глюкози або крохмалю). Квіти та плоди є органами розмноження. З квітки
утворюється насіння та плід. Насінина містить у собі запас поживних речовин,
які використовує під час проростання.
2) Тварини.Тварини
(Animalia) — це царство ядерних організмів, однією з найголовніших ознак якого
є гетеротрофність та здатність активно рухатись.— Згадаймо, хто
такі ядерні організми. (Організми, клітини яких мають ядро.)— Що таке гетеротрофність? (Споживання готових
органічних речовин.)Загальні властивості
тварин і рослин (клітинна будову, обмін речовин) обумовлені єдністю їх
походження. Та на відміну від рослин, тварини — гетеротрофи, тобто вони не
здатні самостійно утворювати органічні речовини з неорганічних і отримують їх
уже готовими (під час харчування).Наука, що вивчає
тварин, називається зоологія.За будовою тварини можна поділити на одноклітинні
та багатоклітинніКожна тварина, як
і кожний живий організм, належить до певного виду. Напри-клад, ми належимо до
виду Людина розумна. Близькі види тварин зоологи поєднують у більші групи, які
називають роди. Роди у свою чергу поєднуються у родини, родини — у класи, класи
— у типи. Отже, найбільшою групою тварин є тип.Основні типи тварин: найпростіші (дуже часто їх розглядають як
підцарство, яке включає кілька типів), губки, кишковопорожнинні, плоскі, круглі
та кільчасті черви, молюски, членистоногі, голкошкірі, хордові (у тому числі
підтип — хребетні). Як правило,
тварини активно рухаються. Проте тварини не завжди ведуть ак-тивний спосіб
життя. Є й такі, які на перший погляд здаються рослинами (напри-клад, актинії,
що називають «морськими квітами») або взагалі неживими (напри-клад, губки та
коралові поліпи).Тварини можуть
мати твердий зовнішній скелет (комахи, ракоподібні, молюски), внутрішній
(земноводні, риби, плазуни, ссавці) або взагалі його не мати (черви, деякі
кишковопорожнинні).Усі тварини дихають киснем. Проте для дихання у них
можуть бути різні органи. Наприклад, деякі з них дихають киснем, розчиненим у
воді (риби, ракоподібні, головоногі та двостулкові молюски, деякі черви тощо).
Для цього вони мають зябра. А інші тварини дихають киснем, що входить до складу
повітря, і для цього мають легені (ссавці), легеневі мішки (павукоподібні) або
трахеї (комахи). А такі тварини, як жаби, взагалі отримують половину кисню
через шкіру.Тварини на
відміну від рослин характеризуються наявністю
нервової системи або нервових клітин. Вони реагують на зміни в
навколишньому середовищі зміною поведінки.Тварини мешкають
у ґрунті, у водоймищах, в атмосфері. За різними джерелами, нині існує близько 3
млн видів тварин (більшість із них належить до класу Комахи). Проте чисельність
багатьох видів постійно скорочується, тому необхідно їх охороняти. Як саме, ми
дізнаємось на подальших уроках.Фізкультхвилинка.
3) Гриби. Гриби (латин.
Fungi) — це окреме царство живої природи, яке об’єднує у собі гетеротрофні організми, не здатні до
фотосинтезу та руху. Гриби поєднують у собі ознаки як рослин, так і тварин. Гриби вивчає наука, яка називається
мікологія. Вона вважається розділом
ботаніки, оскільки раніше гриби належали до царства Рослини.Про гриби люди
завжди складали багато легенд, загадок, приказок. Наприклад, у народі співають,
жартуючи: «Дід пішов по гриби, баба по опеньки, дід свої посушив, бабині
сиренькі!» (опеньки ставлять на противагу іншим, так званим благородним,
грибам, таким як білий гриб, боровик). Гриб у народних словах символізує
духовну інертність («сидить, як гриб»), маловартісність («Багато грибів, а мало
хліба», «Коли б гриби добра річ була, то вовк би їх у лісі їв»); старий гриб є
символом немічності («Старий гриб, що його хробаки розточили») тощо. Будова грибів досить проста. Вони не мають
коренів, стебел, квіток і листя, відсутні в них також і внутрішні органи. На
відміну від рослин, усе тіло гриба представлене сплетінням прозорих ниток, які
формують грибницю. Гриби можуть мешкати в темних місцях. Для росту грибам
обов’язково необхідна волога (певно всі чули вислів «ростуть, як гриби після дощу»),
тому що їхні клітини здатні швидко вбирати в себе вологу і збільшуватись у
розмірах. Усі вони діляться на
руйнівників і паразитів, що відрізняються один від одного тим, що живляться
органічними речовинами відповідно мертвих або живих організмів.Розмноження усіх грибів здійснюється особливими клітинами — спорами, хоча деякі втратили цю
можливість і розмножуються частинами тіла гриба. Більшість із них протягом
всього життя або на певних стадіях розвитку мають будову грибниці, а деякі
(такі як дріжджі) взагалі одноклітинні. У побуті грибом
часто називають плодове тіло вищих грибів, що має ніжку і спороносну шапинку з
радіальними пластинами чи трубками. Також, у побуті вживається назва «грибок»
для позначення мікроскопічних пліснявих грибів. Обидві ці назви некоректні, з
наукового погляду, й не відповідають науковому визначенню.Гриби за будовою поділяють на вищі (шапинкові
гриби) та нижчі (цвілеві, паразитичні гриби).Шапинкові гриби
бувають: їстівні та неїстівні (отруйні гриби). Також бувають
гриби-трутовики, які ростуть прямо на деревах.
4) Бактерії
– прокаріоти (немає ядра)Бактерії
(bacteria, від давньогрец. Βακτήριον — паличка) — одна з основних груп живих
організмів. Бактерії розділені на
царства Архебактерії (Archeobacteria) і Еубактерії (Eubacteria).Наука, яка вивчає
бактерії, називається бактеріологією
(є підрозділом мікробіології).Бактерії
розповсюджені в усіх куточках Землі. Вони присутні у ґрунті, воді, повітрі та в
інших організмах.Уперше бактерії
спостерігав Антоні ван Левенгук у 1674 році, використовуючи мікроскоп, який він
сам сконструював. Назва «бактерія» з’явилася пізніше, вона була запропонована
Крістіаном Ернбергом у 1828 році, походить від грецького слова βακτηριον, яке
означало «маленька паличка».Бактерії є
без’ядерними організмами.Більшість
бактерій мають сферичну (коки) або паличковидну (бацили) форму. Деякі
паличковидні бактерії (вібріони) дещо зігнуті, а інші формують спіральні
завитки (спірохети). Ці форми важливі для функціонування бактерій, оскільки
вони можуть впливати на здатність бактерій отримувати поживні речовини,
прикріплятися до поверхонь, рухатися і рятуватися від хижаків.Деякі з бактерій
можуть викликати захворювання людей і тварин, а інші приносять користь
(наприклад, за допомогою кисломолочних бактерій виготовляють кефіри, йогурти
тощо).
Одного разу жінка німецького лікаря Роберта Коха Емма подарувала йому на день народження незвичний подарунок. Цей дарунок жінки визначив його подальші наукові досягнення. Невдовзі йому дуже пощастило: він став лауреатом Нобелівської премії, його ім’ям було названо бактерію — збудника туберкульозу. Чи здогадались ви, що по-дарувала Коху його жінка? (Мікроскоп.)
1. Організми. Властивості живих організмів: дихання, живлення, ріст, розвиток, подразливість.
2. Клітина, її будова та функції.
(а) Слово вчителя; б) демонстрація клітини під мікроскопом.
Клітина (від латин. cellula — комірка) — це структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, для якої характерний обмін речовин та здатність до відтворення. Клітині притаманні всі властивості живих організмів, тому вона може бути окремим організмом (одноклітинні організми).
Клітина вивчає окремий розділ біології, який називається цитологія.
Вперше термін «клітина» увів англійський вчений Роберт Гук, який побачив під мікроскопом, що корковий шар деревної кори дуба складається з «комірок» — клітин.
Від навколишнього середовища, яке її оточує, клітина відмежована оболонкою. Оболонка захищає клітину і крізь неї відбувається обмін речовинами клітини з навколишнім середовищем.
Кожна клітина має органели — структурні елементи.
Центральною і найголовнішою органелою клітини є ядро.
Ядро — це найпомітніша і найбільша органела клітини, яка першою привернула увагу дослідників. Клітинне ядро відкрито в 1831 році шотландським ученим Робертом Брауном. Його можна порівняти з комп’ютером, який зберігає, обробляє і передає до цитоплазми величезну кількість інформації. Ядро зберігає спадкову ін-формацію та регулює процеси життєдіяльності клітини.
Цитоплазма являє собою в’язку рідину, яка заповнює внутрішній вміст клітини. У цитоплазмі розташовані всі органели. Цитоплазма на 90 % складається з води.
Лізосоми — це органели (пухирці), які розщеплюють непотрібні речовини, беруть участь у травленні клітини.
Рибосоми — це такі собі станції технічного обслуговування. Вони зчитують певну інформацію, на основі якої можуть полагодити ту чи іншу органелу або навіть побудувати нову клітину.
Мітохондрії — це енергетичні станції клітини, у них виробляється енергія, яка необхідна клітині для життя.
Комплекс Гольджі та ендоплазматична сітка здійснюють транспортні комунікації в клітині.
У клітин різних організмів існують і інші органели.
3. Види клітин.
(а) Слово вчителя; б) складання схеми.)
У залежності від наявності ядра клітини поділяють на ядерні (клітини грибів, рослин, тварин) та без’ядерні (клітини бактерій).
Будова клітин також відрізняється в організмів, які належать до різних царств.
Наприклад, клітини бактерій не мають ядра.
Бактеріальні, рослинні клітини та клітини грибів окрім оболонки, мають щільну клітинну стінку. Тваринні клітини вкриті тонкою оболонкою — глікокаліксом, який здатний розтягуватись, завдяки чому їхні клітини можуть змінювати свою форму.
Також клітини рослин мають пластиди. Пластиди бувають трьох видів: хлоропласти (зелені) — у них відбувається фотосинтез, хромопласти (яскраво забарвлені) — вони надають забарвлення квітам та плодам, лейкопласти (безбарвні) — запасають поживні речовини.
Вакуолі — органели, характерні для клітин грибів та рослин. Це великі порожнини, заповнені розчином (водою, з розчиненими в ній поживними речовинами).
Також у клітинах запасаються різні речовини. Наприклад, запасною речовиною грибів і тварин є глікоген, а рослин — крохмаль.
