День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу

Сьогодні, 18 травня,  в Україні  відзначається День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу . У цей день 1944 року за рішенням Держкомітету безпеки кримські татари  на десятиліття були позбавлені своєї Батьківщини.

Чому так сталося? Адже протягом століть, кримські татари, як і багато інших малих народів, проживали пліч-о-пліч  на території Російської імперії, а згодом і СРСР. Можна говорити про те, що кримські татари, колись, у сиву давнину. були ворогами українського народу: вони здійснювали спустошливі напади на українські землі, забирали в полон жінок та дітей , яких по Чорному шляху вели в Крим і продавали на невільничому ринкові в Кафі.  Діставалося і кримським татарам від козаків. Як не парадоксально, але така протидія породила міцні антропологічні та культурні зв’язки між двома народами. І коли у 1918 році постало  питання про те, до кого приєднатися – до Росії чи України, кримці схилялися до союзу з Україною.

Навіть прапори у нас схожі .

І на українському, і на кримськотатарському прапорах однакові кольори, але значення у них різне.

     Жовтим кольором на кримськотатарському прапорові зображено тагму. Тамга – символ кримськотатарського народу, родовий знак династії Гіреїв. Існує версія про те, що жовтий колір тамги – це колір золота, який символізує фізичну і духовну чистоту, а голубий – це колір скорботи. Якщо ці кольори зливаються, то дають зелений – колір життя, безсмертя, істини.

        Упродовж історії знак тамги використовували на прапорах, монетах, яликах, спорудах, могильних каменях, різних предметах.

11 травня 1944 постанова ДКО №5859 «Про кримських татар» була підписана Сталіним. За цим підписом розпочалася примусова депортація кримців із Криму. Так, одним розчерком пера комуністичних правителів СРСР була вирішена доля цілого народу на наступні півстоліття. Мотивацією цього жахливого акту, стало звинувачення всіх осіб цієї національності у колабораціонізмі – співпраці з німецькими фашистами під час окупації півострова. Однак у тогочасній пресі ця акція отримала велемовну назву – «очищення Криму від антирадянських елементів».

Під час депортації з території Криму було виселено всіх кримців. 183 000 кримських татар було депортовано в безлюдні землі Східної Азії. Під час депортації та в перші роки після неї  80 000 кримських татар загинуло.  Такі дїї було визнано геноцидом крмськотатарського народу.

Депортація кримців розпочалася рано-вранці 18 травня 1944 року. Насильне вигнання людей зі свої домівок, їхнє етапування до залізниці і завантаження у завчасно накопичені на залізницях Криму вагони для перевезення худоби, здійснювалось солдатами і офіцерами військ НКВД, котрі ставились до нещасних людей вкрай жорстоко. Насильства застосовувалось в однаковій формі до дітей, старих, вагітних жінок. В усіх свідченнях співпадає одне – крики і лаяння військових, плач дітей, удари прикладами немічних. Прикуті до ліжка тяжкохворі люди, яких не можна було транспортувати у відведений для виселення термін, підлягали знищенню.

У результаті жахливих умов перевезення та переселення загинуло близько 46 відсотків кримськотатарського народу. Близько п'яти тисяч кримських татар було направлено у розпорядження "Московвугілля" для роботи на шахтах і торф'яних розробках. Близько 70% переселенців направлялися на спеціальні поселення в Узбецьку СРСР, інші - у Марійську АРСР, Горьківську, Свердловську, Костромську області РСФСР. З урахуванням колишніх військовослужбовців загальне число депортованих кримських татар перевищило 200 000 чоловік. 

     

 У 2013 році в незалежній Україні вийшов на екрани фільм «Хайтарма». Сюжетна лінія фільму відтворює життя льотчика-винищувача, двічі Героя Радянського Союзу Амет Хана Султана.

 Він повернувся в Алупку у той час, коли проходила депортація кримських татар з півострова (1944р.). Вірні друзі допомогли Амет Хану залишитися живим. Він та його батьки не були виселені як колабораціоністи, але все ж покинули півострів. Це унікальний випадок помилування на тлі трагедії цілого кримськотатарського етносу.

         Листопад 2014 року, кінофестиваль в Італії, м.Трієст. В номінації «Кращий повнометражний фільм» перемогла картина режисера Ахтема Сейтаблаєва «Хайтарма», що в перекладі означає «Повернення». В масових сценах знімалися півтора тисячі кримчан, зокрема, старші люди, які пережили депортацію особисто. За іронією долі, фільм також отримав премію «Ніка» на Московському фестивалі…Продюсер і головний інвестор фільму Ленур Іслямов по-філософськи висловив свої скорботу і сумніви : «Наші предки пережили війну, чи зможемо ми витримати пам'ять про неї?».

Пропоную вам переглянути фільм «Хайтарма».

Не важливо, якою мовою ми розмовляємо, хто ми за національність, яку релігію сповідуємо – ми завжди повинні бути людьми. Адже від того якими будемо ми, залежить світ, в якому житимуть наші нащадки!

День Відкритих Дверей

Національний університет «Києво-Могилянська академія» запрошує на День Відкритих Дверей, який цього року вперше відбудеться в онлайн-режимі.

16-17 травня 2020 року, з 10:30 до 15:00 будуть представлення шести факультетів КМА та їх спеціальностей.

16.05, субота

10:30 – представлення Факультету Економічних Наук. Деканка Олександра Гуменна розповість про спеціальності: Економічна теорія, Маркетинг, Менеджмент, Фінанси та банківська справа.

12:30 – представлення Факультету Природничих Наук. Декан Олександр Голуб розповість про спеціальності: Біологія та біотехнології, Хімія, Екологія, Фізика та астрономія.

14:00 – представлення Факультету Гуманітарних Наук. Деканка факультету Марина Ткачук разом із заступницею деканки Надією Павліченко розкажуть про спеціальності: Історія та археологія, Філософія, Культурологія, Філологія (українська мова та література), Філологія (германські мови та літератури).

17.05, неділя

10:30 – представлення Факультету Інформатики. Декан факультету Андрій Глибовець разом із заступником декана Андрієм Афоніним розкажуть про спеціальності: Прикладна математика, Комп’ютерні науки, Інженерія програмного забезпечення.

12:00 – представлення Факультету Правничих Наук. Декан Денис Азаров розповість про спеціальність Право.

14:00 – представлення Факультету Соціальних Наук і Соціальних Технологій. Деканка Світлана Оксамитна розкаже про спеціальності: Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, Політологія, Соціологія, Соціальна робота, Психологія, Журналістика (спеціалізація: Зв’язки з громадськістю).

Декани шести факультетів НаУКМА, керівники спеціальностей, студенти та випускники відповідатимуть на всі запитання про особливості вступу до КМА, унікальні можливості навчання, міжнародну мобільність, студентське життя та, навіть, перспективи працевлаштування.
Якщо є якісь запитання, відповіді на які хочете почути під час Дня Відкритих Дверей? Заповнюйте форму!

А також, ми готуємо  серію вебінарів на ці теми, анонси яких вже є  на сторінці НаУКМА у Фейсбуці.

Більше інформації про Вступну кампанію 2020 можна знайти на сайті Приймальної комісії НаУКМА, на нашому каналі в Телеграмі, або на Інстаграм-сторінці, а якщо залишились ще якісь запитання, телефонуйте за номерами: (044) 425-60-22, 463-73-15, або пишіть на пошту so.vstup@ukma.edu.ua.

Розкажемо, покажемо й відчуємо Могилянку разом!

День пам'яті та примирення

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 р. із беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана в бою атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 млн осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 р. із німецьким вторгненням в Польщу. 

 Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових, підпільників і цивільних, 4-5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.  

9 травня 1945 року закінчилася Друга Світова війна. (Увага!!! Друга світова закінчилась 2 вересня 1945) Цей день було оголошено святом - Днем Перемоги.

  Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.
   Ми свято шануємо пам'ять усіх,
   Хто власним життям нашу юність зберіг,
   Хто впав за свободу у грізну годину,
   За землю священну, за Україну!

Вшануймо пам'ять загиблих в роки Другої Світової війни хвилиною мовчання.

перегляньте відео