День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу

Сьогодні, 18 травня,  в Україні  відзначається День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу . У цей день 1944 року за рішенням Держкомітету безпеки кримські татари  на десятиліття були позбавлені своєї Батьківщини.

Чому так сталося? Адже протягом століть, кримські татари, як і багато інших малих народів, проживали пліч-о-пліч  на території Російської імперії, а згодом і СРСР. Можна говорити про те, що кримські татари, колись, у сиву давнину. були ворогами українського народу: вони здійснювали спустошливі напади на українські землі, забирали в полон жінок та дітей , яких по Чорному шляху вели в Крим і продавали на невільничому ринкові в Кафі.  Діставалося і кримським татарам від козаків. Як не парадоксально, але така протидія породила міцні антропологічні та культурні зв’язки між двома народами. І коли у 1918 році постало  питання про те, до кого приєднатися – до Росії чи України, кримці схилялися до союзу з Україною.

Навіть прапори у нас схожі .

І на українському, і на кримськотатарському прапорах однакові кольори, але значення у них різне.

     Жовтим кольором на кримськотатарському прапорові зображено тагму. Тамга – символ кримськотатарського народу, родовий знак династії Гіреїв. Існує версія про те, що жовтий колір тамги – це колір золота, який символізує фізичну і духовну чистоту, а голубий – це колір скорботи. Якщо ці кольори зливаються, то дають зелений – колір життя, безсмертя, істини.

        Упродовж історії знак тамги використовували на прапорах, монетах, яликах, спорудах, могильних каменях, різних предметах.

11 травня 1944 постанова ДКО №5859 «Про кримських татар» була підписана Сталіним. За цим підписом розпочалася примусова депортація кримців із Криму. Так, одним розчерком пера комуністичних правителів СРСР була вирішена доля цілого народу на наступні півстоліття. Мотивацією цього жахливого акту, стало звинувачення всіх осіб цієї національності у колабораціонізмі – співпраці з німецькими фашистами під час окупації півострова. Однак у тогочасній пресі ця акція отримала велемовну назву – «очищення Криму від антирадянських елементів».

Під час депортації з території Криму було виселено всіх кримців. 183 000 кримських татар було депортовано в безлюдні землі Східної Азії. Під час депортації та в перші роки після неї  80 000 кримських татар загинуло.  Такі дїї було визнано геноцидом крмськотатарського народу.

Депортація кримців розпочалася рано-вранці 18 травня 1944 року. Насильне вигнання людей зі свої домівок, їхнє етапування до залізниці і завантаження у завчасно накопичені на залізницях Криму вагони для перевезення худоби, здійснювалось солдатами і офіцерами військ НКВД, котрі ставились до нещасних людей вкрай жорстоко. Насильства застосовувалось в однаковій формі до дітей, старих, вагітних жінок. В усіх свідченнях співпадає одне – крики і лаяння військових, плач дітей, удари прикладами немічних. Прикуті до ліжка тяжкохворі люди, яких не можна було транспортувати у відведений для виселення термін, підлягали знищенню.

У результаті жахливих умов перевезення та переселення загинуло близько 46 відсотків кримськотатарського народу. Близько п'яти тисяч кримських татар було направлено у розпорядження "Московвугілля" для роботи на шахтах і торф'яних розробках. Близько 70% переселенців направлялися на спеціальні поселення в Узбецьку СРСР, інші - у Марійську АРСР, Горьківську, Свердловську, Костромську області РСФСР. З урахуванням колишніх військовослужбовців загальне число депортованих кримських татар перевищило 200 000 чоловік. 

     

 У 2013 році в незалежній Україні вийшов на екрани фільм «Хайтарма». Сюжетна лінія фільму відтворює життя льотчика-винищувача, двічі Героя Радянського Союзу Амет Хана Султана.

 Він повернувся в Алупку у той час, коли проходила депортація кримських татар з півострова (1944р.). Вірні друзі допомогли Амет Хану залишитися живим. Він та його батьки не були виселені як колабораціоністи, але все ж покинули півострів. Це унікальний випадок помилування на тлі трагедії цілого кримськотатарського етносу.

         Листопад 2014 року, кінофестиваль в Італії, м.Трієст. В номінації «Кращий повнометражний фільм» перемогла картина режисера Ахтема Сейтаблаєва «Хайтарма», що в перекладі означає «Повернення». В масових сценах знімалися півтора тисячі кримчан, зокрема, старші люди, які пережили депортацію особисто. За іронією долі, фільм також отримав премію «Ніка» на Московському фестивалі…Продюсер і головний інвестор фільму Ленур Іслямов по-філософськи висловив свої скорботу і сумніви : «Наші предки пережили війну, чи зможемо ми витримати пам'ять про неї?».

Пропоную вам переглянути фільм «Хайтарма».

Не важливо, якою мовою ми розмовляємо, хто ми за національність, яку релігію сповідуємо – ми завжди повинні бути людьми. Адже від того якими будемо ми, залежить світ, в якому житимуть наші нащадки!

День Відкритих Дверей

Національний університет «Києво-Могилянська академія» запрошує на День Відкритих Дверей, який цього року вперше відбудеться в онлайн-режимі.

16-17 травня 2020 року, з 10:30 до 15:00 будуть представлення шести факультетів КМА та їх спеціальностей.

16.05, субота

10:30 – представлення Факультету Економічних Наук. Деканка Олександра Гуменна розповість про спеціальності: Економічна теорія, Маркетинг, Менеджмент, Фінанси та банківська справа.

12:30 – представлення Факультету Природничих Наук. Декан Олександр Голуб розповість про спеціальності: Біологія та біотехнології, Хімія, Екологія, Фізика та астрономія.

14:00 – представлення Факультету Гуманітарних Наук. Деканка факультету Марина Ткачук разом із заступницею деканки Надією Павліченко розкажуть про спеціальності: Історія та археологія, Філософія, Культурологія, Філологія (українська мова та література), Філологія (германські мови та літератури).

17.05, неділя

10:30 – представлення Факультету Інформатики. Декан факультету Андрій Глибовець разом із заступником декана Андрієм Афоніним розкажуть про спеціальності: Прикладна математика, Комп’ютерні науки, Інженерія програмного забезпечення.

12:00 – представлення Факультету Правничих Наук. Декан Денис Азаров розповість про спеціальність Право.

14:00 – представлення Факультету Соціальних Наук і Соціальних Технологій. Деканка Світлана Оксамитна розкаже про спеціальності: Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, Політологія, Соціологія, Соціальна робота, Психологія, Журналістика (спеціалізація: Зв’язки з громадськістю).

Декани шести факультетів НаУКМА, керівники спеціальностей, студенти та випускники відповідатимуть на всі запитання про особливості вступу до КМА, унікальні можливості навчання, міжнародну мобільність, студентське життя та, навіть, перспективи працевлаштування.
Якщо є якісь запитання, відповіді на які хочете почути під час Дня Відкритих Дверей? Заповнюйте форму!

А також, ми готуємо  серію вебінарів на ці теми, анонси яких вже є  на сторінці НаУКМА у Фейсбуці.

Більше інформації про Вступну кампанію 2020 можна знайти на сайті Приймальної комісії НаУКМА, на нашому каналі в Телеграмі, або на Інстаграм-сторінці, а якщо залишились ще якісь запитання, телефонуйте за номерами: (044) 425-60-22, 463-73-15, або пишіть на пошту so.vstup@ukma.edu.ua.

Розкажемо, покажемо й відчуємо Могилянку разом!

День пам'яті та примирення

Друга світова війна – глобальний військовий конфлікт в історії Землі та причина найбільших трагедій ХХ століття. У війні взяли участь 80% людства, бойові дії велися 2/3 існуючих на той момент держав. Війна розпочалася 1 вересня 1939 р. із вторгнення військ нацистської Німеччини до Польщі, а завершилася 2 вересня 1945 р. із беззастережною капітуляцією Японії. Під час війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана в бою атомна зброя. До армій ворогуючих сторін було залучено понад 110 млн солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 50 до 85 млн осіб. За результатами війни було створено ООН (Україна – один із засновників) та сформовано сучасну систему міжнародних відносин.

Друга світова війна для України розпочалася 1 вересня 1939 р. із німецьким вторгненням в Польщу. 

 Україна понесла надзвичайні втрати внаслідок війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових, підпільників і цивільних, 4-5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор та голод в тилу, до 5 мільйонів жителів були евакуйовані або примусово вивезені до Росії та Німеччини, частина з яких не повернулася. Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) склали 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тогочасних рублів. Внаслідок бойових дій постраждало понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств.  

9 травня 1945 року закінчилася Друга Світова війна. (Увага!!! Друга світова закінчилась 2 вересня 1945) Цей день було оголошено святом - Днем Перемоги.

  Сьогодні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.
   Ми свято шануємо пам'ять усіх,
   Хто власним життям нашу юність зберіг,
   Хто впав за свободу у грізну годину,
   За землю священну, за Україну!

Вшануймо пам'ять загиблих в роки Другої Світової війни хвилиною мовчання.

перегляньте відео

Урок енергобезпеки

Мета уроку: розглянути правила електробезпеки в побуті та дію електроструму на організм людини; розвивати знання учнів про наслідки необережного поводження з електроприладами та електродротами.

Завдання:
1. Ознайомтесь з теоретичним матеріалом.
2. Уважно перегляньте відеоматеріали.
3. Виконайте завдання: складіть пам*ятку "Перша допомога при ураженні електрострумом" або ментальну карту "Енергобезпека" (опорний конспект у вигляді розгалуженої схеми, можна використовувати малюнки)

Електронебезпека вдома

Надбання цивілізації несуть у собі не лише комфорт, а й певну небезпеку. Що ж загрожує безпеці людини в її власній оселі?

Будь-який, навіть найдрібніший ремонт електрообладнання (наприклад, заміна електричної лампочки у люстрі чи настільній лампі) потребує певних навичок і вмінь. При викручуванні електричної лампочки, її скляний балон може тріснути в руках.

Особливо уважним слід бути при виконанні цієї простої операції у ванній кімнаті, де вологість повітря часто підвищена або може бути мокра підлога.

Ремонт електровимикачів, розеток потребує обов’язкового вимкнення напруги на вхідному електричному щитку квартири. Для цього потрібний вільний доступ до нього або спеціальний ключ, якщо щиток замкнено, тому виконувати ці дії можуть тільки дорослі.

Щоб уникнути короткого замикання, потрібно уважно слідкувати за станом сполучних пристроїв (вилок, розеток, вимикачів тощо). Не слід забувати вимикати електрообладнання після користування ним, а також коли ви виходите з квартири. Часто причиною пожежі у квартирі буває залишена ввімкненою без нагляду електрична праска.

Електронебезпека на вулиці

Небезпечні об’єкти на вулиці

1. ЛЕП (торкання, наближення на відстань ближче 60 см).

2. Трансформаторні будки.

3. Електричні дроти:

— при аварії трамваїв та тролейбусів;

— при нагріванні;

— стикання проводів;

— обрив;

— не відключений дріт під час ремонту;

— торкання дротів до дерев.

Лінії електропередач є об’єктами підвищеної небезпеки.

Уздовж усіх повітряних та кабельних ліній електропередач установлена охоронна зона у вигляді земельної ділянки та повітряного простору.

В охоронних зонах електроустановок забороняється:

• стороннім особам перебувати на території та в приміщеннях трансформаторних підстанцій розподільних пунктів і пристроїв; відчиняти двері та люки цих споруд; здійснювати самовільне переключення електричних апаратів та підключення до електричних мереж;

• влаштовувати будь-які звалища;

• розпалювати вогнища;

• влаштовувати спортивні майданчики для ігор.

Дія електроструму на організм:

• опіки;

• подразнення або параліч нервової системи;

• судомний спазм м’язів (рука міцніше стискує джерело струму → діафрагма припиняє рух → розрив серцевого м’язу);

• зсідання крові в судинах.

Дію струму на організм підсилює:

• мокре взуття;

• мокрий одяг;

• мокрі руки.

Правила безпечного поводження з електрикою

Заборонено

1. Ходити босоніж вологою поверхнею, тримаючи в руках увімкнені електроприлади.

2. Прив’язувати мотузки для сушіння білизни до водостічних труб, розташованих під електропроводкою.

3. Установлювати теле- та радіоантени на даху поблизу від електроліній.

4. Використовувати металеве чи мокре садове приладдя в місцях, де електролінії підходять близько до дерев.

5. Самостійно знімати з електроліній будь-які предмети, що за них зачепилися.

6. Проводити будь-які побутові роботи та розводити багаття під електролініями.

7. Відпочивати під електролініями.

8. Забивати цвяхи в стінку або свердлити стіни без схеми електропроводки.

9. Проводити будь-які ремонтні роботи на стінах чи стелі без відключення електропостачання. Особливо небезпечно при цьому спиратися на батареї центрального опалення чи водопровідні труби.

10. Міняти електролампочки без відключення струму.

11. Міняти електролампочки, стоячи на ванній.

12. Ремонтувати незнеструмлені електроприлади чи електропроводку.

13. Працювати з несправними електроприладами.

14. Входити до спеціалізованих електротехнічних приміщень.

15. Торкатися до дротів, що обірвані чи лежать на землі (небезпечно навіть підходити до них).

Правила користування побутовими електроприладами

1. Користуватися приладами тільки промислового виробництва.

2. Діти можуть користуватися електроприладами лише з дозволу та під наглядом батьків.

3. При експлуатації електроприладів у ванній кімнаті необхідно використовувати сухий гумовий килимок.

Правила гасіння пожеж від електроструму

1. Слід вимкнути джерело електроструму.

2. Використовується сухий пісок або цупка тканина.

3. Не можна користуватися водою і мокрими предметами.

4. Усі дії виконуються лише сухими руками.

перегляньте відеоматеріали

Увага! Конкурс "Мішечок"

Міжнародний молодіжний рух School Recycling World запрошує школярів використати час карантину з користю - долучитися до конкурсу, зробити свій внесок у збереження природи а ще -  виграти призи. В будь-якому випадку, карантин скоро мине, а мішечки та екологічні звички залишаться.

Щороку людство виробляє понад 5 трильйонів поліетиленових одноразових пакетів. За даними ООН, щохвилини у світі використовують приблизно 10 мільйонів пластикових пакетів. Одна українська сім’я у середньому використовує 15 пакетів за один похід до супермаркету. А для того, щоб один такий пакетик розклався, потрібно іноді до тисячі років. 
Менш як за два роки українцям доведеться відмовитися від “кульочків” – у листопаді минулого року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт про заборону використання більшості поліетиленових пакетів. І виграють ті, хто почне пристосовуватися до майбутніх змін вже тепер. На питання «А чим же замінити пакети?» організатори конкурсу відповідають: “Вихід є. Це багаторазові мішечки”. 
Тож School Recycling World запрошує українських школярів та їхні родинистати частиною всесвітнього руху відмови від поліетиленового пакування вже зараз. Зробити це просто - приєднатися до всеукраїнського проекту «Мішечок». Завдання просте - шити еко-мішечки, щоб у майбутньому користуватись ними у побуті. А ще творчий підхід до справи допоможе виграти супер-призи і зрештою, стати рушієм змін у своєму оточенні. 
Протягом проєкту організатори щотижня заохочуватимуть учасників розігруючи призи у соціальних мережах @schoolrecyclingworld. Тобто кожен, хто пошиє торбинку власноруч, має шанс виграти подарунки. 
Щоб претендувати на призи, треба поділитися фотографіями робіт та відео процесу виготовлення у соцмережах з додаванням хештегів #мішечокSRW #мішечок #SchoolRecyclingWorld. Встигніть зробити це, а також заповнити анкету учасника до 20 травня 2020 року.  Школа, команда якої підкорить серця журі, отримає головний приз – принтер для сублімаційного друку. 
Умови проекту та анкета для команд-учасників за посиланням : https://schoolrecyclingworld.org/2020/03/21/всеукраїнський-проєкт-мішечок/.
Конкурс підтримує Міністерство освіти і науки України. Партнер проєкту - комапнія PepsiCo Україна. 
Переможців оголосять 22 травня 2020 року на сайті schoolrecyclingworld.org. Учасники можуть завантажувати свої конкурсні роботи до 20 травня включно.
Бути екологічно свідомим – це тренд сучасності. Від активності кожного зараз залежать масштаби екологічного впливу на майбутнє. 

Увага: Конкурс "Колосок"

Інформація щодо проведення конкурсу «КОЛОСОК-весняний-2020». 

25 квітня буде проведено конкурс „КОЛОСОК для всіх” у онлайн режимі. ОДНАК!
Координатори не реєструють дітей. Діти зареєструються самі, всі бажаючі, і ті, що реєструвалися для участі у конкурсі, і ті, що ні.

Усі учасники онлайн конкурсу отримають електронні сертифікати і призи - електронні передплати газети „КОЛОСОЧОК” або журналу „КОЛОСОК”.

Це бонусний конкурс від КОЛОСКА, безкоштовний.

Весняний конкурс буде проведено, як тільки діти вийдуть з карантину.
Завдання надішлють друковані, як завжди.

Реєстрація для участі у конкурсі „КОЛОСОК для всіх” уже розпочалася у мобільному додатку „Колосок конкурс. Готуйся – конкурс Колосок онлайн”.
Нагадуємо, що завантажити його на мобільний телефон можна у Play Market за пошуковими словами: „колосок”, „конкурс колосок”, „колосок конкурс”.

Отже, треба завантажити мобільний додаток та зареєструватись. Це вихід на додаток:  https://play.google.com/store/apps/details?id=org.arkgroup.www.adventure

тестування

Вітаю вас, любі друзі!

Прошу пройти тестування за посиланням

Термін виконання до 24.04.2020

5 класи приєднатись до класу

5-а клас
5-б клас

або  для 5 класів

перейдіть за посиланням join.naurok.ua

Код доступу 459243

6 класи:

Пройдіть тестування   відкривши посилання   join.naurok.ua

Код доступу 145179 

7 класи:

Пройдіть тестування  відкривши посилання   join.naurok.ua

Код доступу 678417

8 класи 

Пройдіть тестування відкривши посилання join.naurok.ua

Код доступу 731034

9 класи

Пройдіть тестування, відкривши посилання join.naurok.ua

Код доступу 148256 

10 класи

пройдіть тестування, відкривши посилання join.naurok.ua

Код доступу 867400